Сутність та аналіз змісту ключових заборон в ісламській економічній доктрині

Автор(и)

  • Оксана Юркевич ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана», Україна https://orcid.org/0000-0002-8172-0186

DOI:

https://doi.org/10.18371/fp.4(44).2021.344548

Ключові слова:

ісламська економічна доктрина, ісламські фінанси, релігійна етика, ісламські економічні заборони, ріба, гарар, мейсір, харам

Анотація

В основі ісламської економічної доктрини лежать релігійні заборони, які власне і визначають специфіку форм ісламських фінансових відносин та інструменти їх реалізації. Доктринальними заборонами є ріба, гарар, мейсір, харам. Згідно вимог ісламської юриспруденції можна змоделювати три типи економічних транзакцій, у двох з яких, згідно ісламської економічної доктрини, виникає ріба. Гарар є другим важливим елементом в системі заборон, які визначають специфіку ісламської економічної доктрини. Для визначення наявності в тій чи іншій угоді гарар, має бути не просто невизначеність, а невідомість. Майсір повністю відкидається ісламом, під яким розуміють дохід, якій є не результатом вкладання капіталу або праці, а що утворився в наслідок якоїсь випадковості. Категорія харам оперує двома поняттями – позитивне («дозволене», халяль) та негативне («заборонене», харам). Ісламська економічна доктрина, як феномен, визначає принципи, методи, форми та інструменти ведення економічної діяльності у відповідності до релігійної етики, а ісламські фінанси, відповідно, це спосіб реалізації фінансових відносин з метою отримання саме халяльного прибутку.

Посилання

Mozgovyy, O. Yurkevych, O. & Subochev, O. (2018). Sutnist ta rozvytok doktryny islamskykh finansiv [The essence and development of the Islamic finance doctrine]. Ekonomika Ukrainy - Ukraine economy, 1 (674), 71-82. [in Ukrainian]

Yurkevich, O., Zalizniuk, V. & Subochev, О. (2021). Istorychni peredumovy vynyknennia islamskykh finansiv yak skladovoho sehmentu suchasnoi mizhnarodnoi finansovoi systemy [Historical prerequisites for the emergence of islamic finance as a component segment of the modern international financial system]. Investytsiyi: prak-tyka ta dosvid - Investments: practice and experience, 15, 12–18. Retrieved from: http://www.investplan.com.ua/pdf/15_2021/4.pdf [in Ukrainian]

Yurkevich, O., Zalizniuk, V. & Subochev, О. (2021). Chynnyky evoliutsii is-lamskoi ekonomichnoi doktryny v konteksti rozvytku mizhnarodnykh finansiv [Fac-tors of the evolution islamic economic doctrine in the context of international finance development]. Ekonomika ta derzhava - Economics and the State, 8, 73–78. Re-trieved from: http://www.economy.in.ua/pdf/8_2021/14.pdf [in Ukrainian]

Korneev, V. (2012). Islamska finansova model: osoblyvosti rozvytku [Islamic financial model: features of development]. Visnyk sotsialno-ekonomichnykh doslidzhen - Bulletin of socio-economic research, 1 (44), 312-318. Retrieved from: http://vsed.oneu.edu.ua/files/full/1_44_2012/312-318.pdf [in Ukrainian]

Yurkevich, O., Subochev, О. & Lykholet, S. (2020). Strukturovani finansy yak okremyi element hlobalnoi finansovoi systemy [Structured finance as a separate ele-ment of the global financial system]. Ekonomika ta derzhava - Economics and the State, 11, 47–53. [in Ukrainian]

Investment Laws in Muslim Countries (2015). Investment Laws, Regulations and Opportunities in Selected Countries. 6th Ed. Int’l Business Publications.

Ibn al-Qayyim al-Jawziyyah & Muhammad ibn Abī Bakr (1999). I’lām al-Muwaqi’īn ‘an Rab al-‘Ālamīn. Cairo: Maktabah Ibn Taimiyyah. [in Arabic]

Al-Shirbīnī, Syamsuddīin Muhammad ibn Muhammad al-Khatīb (2006). Mugh-ni al-Muhtāj ilā Ma’rifati Ma’ānī Alfāzi al-Minhāj. Cairo: Dār al-Hadith. [in Arabic]

Ahmad, Taris et al. (2010). Islamic Banking and Finance: What It Is and What It Should Be. 1st Etichal Charitable Trust: London UK.

The Civil Code of Ukraine (2003). Retrived from: https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/435-15#Text. [in Ukrainian]

Criminal Interest Rate, R.S.C. 1985, c. C-46, s. 347, as amended by 1992, c. 1, s. 60(F) and 2007. Government of Canada. Justice Laws Website. Retrieved from: https://laws-lois.justice.gc.ca/eng/acts/c-46/page-77.html#h-122004.

Muhammad Iman Sastra Mihajat (2016). Contemporary Practice of Riba, Gha-rar and Maysir in Islamic Banking and Finance. IIUM Institute of Islamic Banking and Finance. International Journal of Islamic Management and Business, 2, 2. Re-trieved from: http://www.crimbbd.org/wp-content/uploads/2015/01/Contenporary-practice-of-Riba-Gharar-and-Mysir-in-IBS-Fs.pdf

al-Maram, B. (2004). Dostizhenie tseli v uyasnenii svyashchennykh tekstov, na kotorye opiraetsya musulmanskoe pravo [Achieving the goal in understanding the sacred texts on which Muslim law is based].In R.I. Bekkina (Ed), Islamskie finansy v sovremennom mire: ekonomicheskie i pravovye aspekty - Islamic finance in the modern world: economic and legal aspects (p.246) Moscow. [in Russian]

Kamali, M. H. (1999). Uncertainty and Risk Taking (Gharar) in Islamic Law. International Journal of Islamic Management and Business, 2, 2, 11-14.

Al-Zuhayli, Dr. Wahbah (1997). Financial Transactions in Islamic Jurispru-dence, Rev Ed, Gharar, vol. 5, Dar al-Fikr, Damascus, Syria.

Al-Misri, R. Y. (1993). Al-Maysir wa al-Qimar al-Musābaqaāt wa al-Jawāiz, Damascus, Syria.

Antonio, M. S. (2001). Shariah bank: from theory to practice, Gema Insani Press Jakarta, Indonesia.

Ayub, Muhammad (2007). Understanding Islamic Finance, John Wiley & Sons Ltd, London, England.

Kamali, M. H. (2005). Fiqhi Issues in Commodity Futures in Financial Engi-neering and Islamic Contracts. Palgraves: New York.

Опубліковано

2021-12-28